Два дні. Саме стільки 64-річний чоловік провів на самоті у своєму будинку в Анконі, Італія, зі стрілою від арбалета, що застрягла в його черепі. Без їжі, без води, не телефонуючи нікому. Коли його знайшли в неділю вранці, він помирав, але був при свідомості: очі відкриті, незв’язно бурмотів.
Його доправили до лікарні Torrette в Анконі, де доктор Мауріціо Якоанджелі, керівник відділення нейрохірургії, зіткнувся з випадком, який він описав як надзвичайний. Клінічний парадокс був жорстоким: сама стріла діяла як пробка. Видалити її без планування означало майже неминучий масивний крововилив. Те, що вона була зроблена з вуглецю, а не з металу, дало змогу виконати КТ із чіткими зображеннями та спланувати операцію з міліметровою точністю.
Пацієнта врятувала, зокрема, траєкторія снаряда: він оминув життєво важливі ділянки мозку на відстані, яку лікарі описують як неймовірно щасливу. Якоанджелі також назвав пластичність мозку ще одним ключовим чинником одужання. Чоловік залишається у важкому стані, а обставини пострілу — нещасний випадок чи спроба самогубства — досі залишаються нез’ясованими.