57 чоловіків читали в чаті про те, що 7 студентів Корнелльського університету робили з однокурсницею протягом 7 годин, і жоден із них не викликав поліцію.
Це лежить в основі справи «7 студентів із Корнелла», яка в останні дні стала вірусною. Сімох студентів університету звинуватили в нападі на однокурсницю, молоду жінку, яку в матеріалах справи ідентифікують як Jane Doe.
Поки це відбувалося, вони розповідали про свої дії у груповому чаті з 57 іншими чоловіками. Повідомлення надходили, їх читали, але ніхто їх не зупинив. Ніхто не сказав, що це неправильно.
Ця історія нагадала багатьом про іншу, що вже сколихнула світ: історію Жизель Пеліко, француженки, яку її чоловік накачував наркотиками майже десятиліття, з 2011 до 2020 року, щоб понад 50 чоловіків могли її ґвалтувати. Тоді десятки чоловіків також знали про це й залишалися осторонь.
Саме тому дискусія тепер точиться не лише про кривдників, а й про всіх, хто спостерігає і мовчить.
Мовчати, триматися осторонь або не дорікнути друзям, коли вони роблять щось жахливе, — це також форма співучасті, кажуть ті, хто порушує цю тему. І сьогодні йдеться про сімох студентів університету й один чат. Скільки
ще потрібно, щоб хтось порушив мовчання?
