Амба Сміт лише хотіла купити косметику. Їй було 24 роки, і в неї був простий розпорядок: зайти до місцевого магазину Boots, взяти пару засобів гігієни й піти.
Працівниця подивилася на неї й запитала, чи не прямує вона на вечірку на Геловін і чи не тому на ній «маска жертви опіків». Амба кілька секунд не могла промовити й слова, а потім сказала, що ні. Жінка наполягала: тепер була великодня вечірка, а ті рожеві й фіолетові плями були невдало нанесеним макіяжем. Амба живе із синдромом Стерджа — Вебера з 12-тижневого віку; через цю родиму пляму вона перенесла операції, має глаукому й роками вчилася просто казати «це родима пляма», не вдаючись до жодних подальших пояснень.
Вона вийшла з магазину, опустивши голову, пройшла повз власну машину, бо не хотіла піднімати погляд, а коли нарешті дісталася додому, її трясло. Boots уже перепросила та розпочала розслідування. Амба лише просить, щоб більше нікому не довелося пережити подібне в дорослому середовищі.
