Matahari вже ледве могла ходити.
Дисплазія кульшових суглобів позбавила її рухливості, а рак безконтрольно прогресував. Мігель Фернандес, радіоведучий, ухвалив рішення, з яким багато власників домашніх тварин бояться одного дня зіткнутися: приспати її, щоб вона більше не страждала. Він поділився цим у соціальних мережах, коли рана ще не загоїлася, подякувавши своїй собаці за кожен рік, проведений разом.
Реакція виявилася не такою, як він очікував. Десятки коментарів критикували його за те, що він «убив її», за те, що не дозволив їй «померти природною смертю», і за те, що ухвалив рішення щодо чужого життя. Фернандес не промовчав: він пояснив, що не покинув її й не поспішав, а попрощався з нею, залишаючись поруч до самої останньої хвилини.
“Я її не вбивав, я її звільнив”, — написав він, і ця фраза розділила соціальні мережі на два табори, які й донині продовжують сперечатися, чи має співчуття до тварини, яка страждає, межу, яку любов не повинна переступати.