Тейлі Клемент було 11 років, коли лікарі взяли тканину з її ноги, щоб створити усмішку на її обличчі.
Це не допомогло, а цькування лише посилилося. 28-річна новозеландка народилася із синдромом Мебіуса — настільки рідкісним неврологічним захворюванням, що воно паралізує обличчя й не дає їй рухати бровами та верхньою губою. У школі її ображали й били, бо вона не могла усміхатися. У 18 років через клінічну депресію та посттравматичний стресовий розлад у неї траплялося до дев’яти нападів на день, і лікарі сумнівалися, що вона коли-небудь зможе жити сама.
Але роки інтенсивної терапії змінили її життя. Сьогодні вона живе зі своєю партнеркою, має цуценя, і вони щойно придбали власний дім. Вона почала публікувати дописи в Instagram лише для того, щоб розповідати близьким про своє одужання, а згодом кількість її підписників зросла з 200 до десятків тисяч.
Кілька днів тому вона зі сльозами на очах прочитала повідомлення від матері, чий син народився лише двома місяцями раніше з таким самим синдромом. Та почувалася самотньою й не знала, до кого звернутися, аж поки не знайшла сторінку Тейли. «Заради таких повідомлень усе це й варто робити», — сказала Тейла, майже не знаходячи слів.