Теші, поблизу Аккри, 1950-ті роки. Тесля Сет Кейн Квей виготовляє паланкін у формі какао-боба для місцевого вождя.
Вождь помирає, перш ніж встигає ним скористатися. Родина ухвалює незвичне рішення: поховати його просто в ньому.
Так, майже випадково, народилася одна з найзахопливіших поховальних традицій світу. Невдовзі Кейн Квей вирізьбив труну у формі літака для власної бабусі, яка все життя мріяла літати, але так і не змогла.
Відтоді серед народу га кожна труна стала дзеркалом: рибалок ховали у гігантських рибах, фотографів — у дерев’яних камерах, когось іншого — у черевику чи автомобілі, залежно від того, що вони любили за життя.
Майстерня й досі стоїть у Теші, тепер нею керує Ерік Аджетей Ананг, онук творця. Його роботи потрапили до Британського музею, Бруклінського музею та Центру Помпіду в Парижі. Яку форму ви обрали б для завершення своєї історії? 😅
