Сифіліс мав багато назв, і майже всі вони вказували на когось іншого.
Між 15-м і 17-м століттями французи називали його «неаполітанською хворобою»; росіяни — «польською хворобою», а іспанці — «французькою хворобою» або «галльською хворобою». Голландці, португальці та італійці називали його «іспанською хворобою», «іспанською хворобою» або «іспанською коростою»; для гаїтян це була «британська хвороба», а для турків — «християнська хвороба».
У 1530 році італійський лікар Джироламо Фракасторо використав назву «сифіліс» у дидактичній поемі. У ній пастух Сифіл був покараний за аморальне життя, сповнене пороків. Назва прижилася; натомість прізвиська передавали хворобу від однієї країни до іншої.
