Дівчинка була пацієнткою лікарні New York Presbyterian Hospital, і в 1920 році в неї розвинувся діабет, після чого вона почала швидко втрачати вагу.
Перш ніж інсулін став доступним, лікарі намагалися продовжити життя цих дітей за допомогою вкрай обмежувальних дієт, через які вони могли страждати від сильного недоїдання.
Її стан став настільки тяжким, що фахівці описували крайню слабкість і виснаження.
У листопаді 1922 року вона почала отримувати інсулін, лікування, яке лише починали застосовувати для пацієнтів.
Зміни були разючими. Вона поступово почала їсти більше, набрала вагу й навіть знову почала рости.
Через чотири місяці її обличчя помітно змінилося, як видно на фотографіях, опублікованих у медичному дослідженні 1923 року.
Дівчинку ідентифікували лише як Випадок VI, і те, що сталося з нею протягом решти життя, невідомо широкому загалу.
Інсулін не вилікував її від діабету, але дав змогу контролювати хворобу, яка до того часто була смертельною для дітей.
Ці дві фотографії й досі є переконливим свідченням того, як наука може змінити життя людини.