Наприкінці 19-го та на початку 20-го століття рентгенівські промені здавалися дивом. Вони дали змогу зазирнути всередину тіла без операції, але ніхто не знав, яку ціну доведеться заплатити деяким піонерам.
Лікарі та техніки годинами працювали перед обладнанням, що випромінювало високі дози радіації, часто використовуючи власні руки, щоб довести, що пристрій працює. Без захисту й не усвідомлюючи ризиків, вони почали страждати від опіків, виразок, втрати пальців і навіть ампутацій.
Вражаючі зображення сильно пошкоджених рук, які й досі поширюються, нагадують про епоху, коли наука розвивалася швидше, ніж знання про її небезпеки.
Завдяки тим болісним досвідам сьогодні існують свинцеві фартухи, контроль опромінення та суворі заходи безпеки, які зробили рентгенівські промені незамінним і значно безпечнішим інструментом сучасної медицини.