«Айдан спочатку спить. Потім мама й тато». Так маленький Айдан Хадіфф сказав матері, показуючи один зі своїх останніх малюнків. На малюнку він лежав, загорнутий у щось, а його батьки не спали поруч. Тоді для його родини це був просто дитячий малюнок. Після його смерті ця сцена набула зовсім іншого значення.
Айдану було 7 років, і він жив у Малайзії. 4 квітня 2023 року, під час місяця Рамадан, він подорожував із родиною, коли вони потрапили в ДТП. Хлопчик помер від травм, отриманих унаслідок удару. Його мати, Вунні Амір, була спустошена горем і згодом почала переглядати деякі з останніх речей, які зробив її син.
Серед них були його малюнки. На одному Айдан намалював себе лежачим, загорнутим у щось, а поруч зобразив батьків, які не спали. Він також намалював своє тіло без рук і ніг. Коли мати запитала, чому він так себе намалював, він пояснив, що знову стає немовлям.
Після аварії Вунні знову подивилася на ті сторінки й почала пов’язувати їх зі смертю сина. Малюнок, на якому Айдан був загорнутий у щось, завдав їй особливого болю, бо нагадав, як його підготували після смерті.
Мати поділилася фотографіями малюнків, а згодом про її історію повідомили малайзійські ЗМІ. Для неї ці зображення стали одним з останніх спогадів про Айдана й сценою, на яку після трагедії було неможливо дивитися так само.
Неможливо знати, чи передчувала дитина власну смерть. Є лише малюнок, слова, які мати пам’ятає з того моменту, і збіг у часі з трагедією, що сталася лише за кілька днів потому. Для Вунні цей аркуш паперу зрештою став прощанням, про яке вона й не думала, що отримує.
Історією спочатку поділилася мати хлопчика, Вунні Амір, а згодом про неї повідомили малайзійські видання, такі як OHBULAN і Mingguan Wanita.