На початку 20-го століття, під час ремонтних робіт у старому фермерському будинку в Каслтоні, Йоркшир, Англія, з’явилося щось набагато тривожніше за антикварний предмет: муміфікована людська рука, яку було сховано всередині стіни.
Пізніше цей предмет пов’язали з «Рукою Слави», давнім європейським повір’ям, пов’язаним із магією та злодіями. Згідно з фольклором, це була рука чоловіка, страченого через повішення, яку зберегли та використовували як магічний предмет.
Одна з версій легенди стверджувала, що рука могла перетворюватися на моторошний свічник. Свічку виготовляли з жиру мертвого чоловіка й поміщали на руку. Її світло нібито присипляло мешканців будинку або залишало їх нерухомими, дозволяючи злодіям увійти та красти, не будучи викритими.
Історія стає ще дивнішою: деякі версії стверджували, що кожен палець міг слугувати свічкою. Якщо один із них не запалювався, це означало, що хтось усередині будинку все ще не спить. А вода не могла загасити полум’я: традиція говорила, що потрібно було використовувати молоко.
Руку, знайдену в Каслтоні, передали до Музею Вітбі у 1935 році, де вона зберігається й досі. Музей заявляє, що це єдиний відомий збережений зразок і що її ідентифікували як можливу «Руку Слави».
Але між легендою та тим, що ми насправді знаємо, є важлива відмінність: не доведено, що рука належала страченому чоловікові або що її коли-небудь використовували злодії. Її ідентифікація як Руки Слави походить із традиції, пов’язаної з цим типом предметів.
Те, що існує й сьогодні, — це рука: муміфікований людський об’єкт, роками прихований усередині стіни англійського будинку й нині виставлений у музеї. 🖐️🕯️