Роберт Албон, відомий як «Joe Donor», почав пропонувати свою сперму онлайн приблизно у 2013 році. Він стверджує, що став батьком понад 180 дітей у всьому світі, хоча цю цифру ніколи не підтверджували. Його діяльність відбувалася поза системою регульованих клінік репродуктивної медицини.
Проблема виникла, коли деякі сім’ї виявили, що Албона не завжди влаштовувала роль донора. У Великій Британії чотири справи дійшли до суду після того, як він спробував домогтися різних прав щодо дітей, біологічним батьком яких він був: він просив визнати його їхнім батьком, вимагав батьківської відповідальності та права на спілкування, а в одному випадку навіть просив, щоб дівчинка жила з ним.
Одна зі справ розглядалася в Уельсі, де він намагався домогтися прав щодо дитини, зачатої за допомогою його сперми, і навіть хотів змінити прізвище дитини, додавши до нього своє. Суд відхилив його вимоги й дозволив лише дуже обмежене непряме спілкування.
В іншій справі, що стосувалася дівчинки з Дарема, він попросив, щоб вона жила з ним, після того, як органи влади дійшли висновку, що її мати не може про неї піклуватися. І цю боротьбу він також програв.
Останній епізод стався у 2026 році. Албон попросив юридично визнати його батьком дитини, народженої у 2021 році. Він отримав £100 за перший зразок і подарункову картку Amazon на £150 за другий, що й призвело до вагітності. Суд підтвердив, що він є біологічним батьком, але відмовився юридично визнати його батьком, вирішивши, що це суперечило б суспільним інтересам з огляду на масштаби й характер його діяльності.
Судді також попередили про ризики його діяльності: немає надійних даних про всіх його дітей, перевірки, які проводять у регульованій клініці, не здійснюються, а також існує ризик захворювань, генетичних проблем, випадкових зустрічей між зведеними братами й сестрами та майбутніх судових суперечок. У 2023 році суд навіть постановив оприлюднити його особу, щоб попередити інших жінок про його послуги.
Однак Албон і далі публічно представляється як «Joe Donor». Його історія стала дивним конфліктом між біологічним батьківством і правом брати участь у житті дитини: британські суди дали зрозуміти, що це не обов’язково одне й те саме.