Одна лінія. Без розривів, без перетинів, без другого допоміжного штриха.
Саме так Клод Меллан, французький гравер XVII століття, створив одне з найдивовижніших облич у європейському мистецтві. У ««Сударії святої Вероніки»» він почав гравіювати з кінчика носа й провів безперервну спіраль по всій поверхні, жодного разу не піднявши різця. Секрет полягав у натисканні: там, де потрібна була тінь, він натискав сильніше, а там, де хотів передати світло, послаблював штрих — і сама лінія створювала об’єм, глибину та виразність.
Меллан жив між 1598 і 1688 роками, і цю роботу досі вивчають як технічний подвиг, майже неможливий для відтворення вручну. Жодного перехресного штрихування, жодного крапкування — лише абсолютний контроль однієї руки над єдиною нескінченною кривою.