Гейден Панеттьєрі сіла навпроти Джея Шетті й говорила, наче людина, яка нарешті змогла дихати.
Їй було 36 років, вона була зіркою «Героїв» і «Нешвілла» та просувала свої мемуари This Is Me: A Reckoning — книгу, у якій відверто розповіла про свою боротьбу із залежністю, насильством, проблемами психічного здоров’я та втратою близької людини. У тій розмові, опублікованій у травні 2026 року, вона сказала дещо, що сьогодні набуває іншої ваги: «Я нарешті відчуваю, що позбулася всієї цієї темряви й негативу. Я зачинила одні двері, а інші відчинилися… Я відчуваю всі ці захопливі можливості. Мені здається, що мені ще багато чого належить прожити».
Вона говорила про майбутнє з упевненістю людини, яка вже пережила найгірше. Лише через три місяці життя, яке, за її словами, було попереду, згасло, а її слова залишилися останнім свідченням людини, яка до самої останньої миті вірила, що найважче вже позаду.
