Хосе Ісраель Ернандес Чавес — 21-річний юнак, родом із Матамороса, Тамауліпас.
П’ять років він ще до світанку сідав у сміттєвоз Департаменту громадського прибирання, працюючи позмінно, причому деякі зміни тривали аж до опівночі.
На цю зарплату він оплачував вступні внески, книжки та все необхідне для навчання на юридичному факультеті Університету Матамороса.
Він ніколи не приховував, звідки бралися гроші на його навчання; навпаки, розповідав про це з гордістю.
Коли він нарешті закінчив навчання, то не хотів робити звичайне фото. Він повернувся до того самого сміттєвоза, який тисячі разів його перевозив, одягнув академічну мантію та конфедератку й відсвяткував там разом із колегами, які бачили, як він навчався між змінами.
Фото стало популярним у кількох країнах не через саму історію, а через те, що воно говорить без потреби щось пояснювати: жодна робота не має бути приводом для сорому, а наполеглива праця завжди приводить до випуску.
