Тієї ночі в Anthony Omari була лише одна місія: переконатися, що жодна з 37 дітей у сиротинці в Ngong, Kenya, не постраждає. Коли шестеро чоловіків, озброєних мачете, увірвалися з темряви, він нікому не зателефонував, не став чекати на допомогу й не прораховував шанси. Він зібрав усіх дітей, завів їх до кімнати й затулив вхід власним тілом.
Далі сталася нерівна сутичка. Anthony зазнав серйозного поранення голови й знепритомнів на підлозі, сам, просто перед нападниками. Але в ту мить щось змінило хід ночі: нападники втекли. Усі діти залишилися неушкодженими.
Шрам, який він сьогодні носить на своєму обличчі, — це не просто слід на шкірі. Це доказ того, що людина без зброї, без підтримки й без жодної страховки може вистояти перед обличчям небезпеки й перемогти. Anthony Omari — не солдат і не супергерой. Він був доглядачем сиротинця, який, коли настав той момент, без вагань обрав своє життя замість їхнього.
