У 5 або 6 років, поки інші дівчатка ще вчилися бігати, багато китайських дівчаток починали болісний процес, який назавжди змінював їхні стопи.
Майже 1.000 років бинтування ніг було поширеною практикою в Китаї. Пальці, крім великого, загинали під підошву й обмотували дедалі тугішими смужками тканини, змінюючи форму стопи. Так звані «золоті лотоси» або «лотосові стопи», завдовжки лише 7,5 сантиметра, вважалися символом краси й елегантності. Для деяких родин такий розмір міг підвищити шанси доньки вийти заміж.
На фотографіях видно наслідки цієї традиції для жінок, які пройшли через неї: деформовані, вигнуті стопи з пальцями, назавжди загнутими під них, які доводилося втискати в маленькі туфлі, пошиті на замовлення. І хоча практика поступово зникла протягом 20-го століття, остання відома фабрика, що виготовляла взуття для забинтованих стоп, закрилася в Харбіні в 1999 році.