Фелікс Карденас має звичку, якої не порушував роками. Він проходить кілька кварталів до темної, безлюдної автобусної зупинки, щоб чекати на свою доньку Белен, коли вона повертається додому.
Вона вже не дитина. У неї є власна робота, власний ритм життя, і вона давно закінчила школу. Але для нього це ніколи не було достатньою причиною перестати приходити. «Він поступово змирився з тим, що мені потрібно було навчитися бути більш самостійною», — сказала Белен, хоча й визнає, що її тато ніколи не переставав бути поруч на зупинках.
Вона поділилася цим у Twitter, не уявляючи, що її історія дійде до тисяч людей у Парагваї та за його межами. Вона лише хотіла сказати йому щось просте: «Старий, я ніколи не хочу бути без тебе, я так сильно тебе люблю». І в цій фразі було підсумовано все, що батько може дати, не просячи нічого взамін.
