Джарену 2 роки, він живе в Апаяо, гірському регіоні Філіппін.
Він народився з густим волоссям на голові, чорними бакенбардами та ділянками волосся на обличчі, шиї, спині й руках.
Його мати, Альма, була переконана, що це її провина. Під час вагітності її охоплювала неконтрольована тяга до м’яса дикого кота — екзотичної страви в місцевості, де вони живуть.
За її словами, вона разом із друзями із села вирушила на пошуки чорного кота й їла його, обсмаженого із зеленню. Коли народився Джарен, вона пошкодувала про це. Сусіди також підживлювали думку, що це прокляття.
Альма не стала задовольнятися таким поясненням: вона повела сина до кваліфікованих лікарів.
Діагнозом був гіпертрихоз — стан, який, за описами, трапляється в однієї людини з мільярда; від Середньовіччя було зареєстровано лише від 50 до 100 випадків.
А найважливіша для неї відповідь була такою: за повідомленнями ЗМІ, які висвітлювали її історію, їй сказали, що з’їдене не мало до цього жодного стосунку.
Сьогодні ліків від цього немає, але Джарен, середній із трьох дітей, веселий і грайливий. Його мати лише боїться того дня, коли йому доведеться піти до школи.