Олександр Алехін грав не сам. У кожній важливій партії, яку зіграв чемпіон світу, був третій учасник: його сіамський кіт Chess, який перед кожним ходом проходжував по дошці, наче схвалюючи стратегію.
Під час чемпіонату світу 1935 року проти нідерландця Макса Ейве Алехін тримав Chess на колінах, граючи. Подейкували, що Ейве мав алергію на котів, але він ніколи не заперечував. Багато істориків вважають, що це не було випадковістю: на їхню думку, це була власна тактика психологічної війни Алехіна.
Його відданість сягала такого рівня, що на прикордонному переході, не маючи кота при собі, він відповів представникам влади: «Я Олександр Алехін, чемпіон світу з шахів. Це мій кіт Chess. Мені не потрібен паспорт». Зрештою його заарештували. Chess був не єдиним: разом із дружиною Ґрейс Вішар вони також подорожували з двома іншими сіамськими котами — Шаматом і Лобейдою.
