Річі Енн Кастільйо ніколи не вважала свого тата незвичайним. Для неї Річард був просто татом.
Але інші діти в школі вважали інакше. Вони дражнили й цькували її, називали ненормальною, бо її батько мав синдром Дауна. Дівчина з міста Себу на Філіппінах навчилася приховувати його, щоб вони перестали з неї глузувати.
Коли 2 червня 2019 року Річарду виповнилося 50, їй було вже 23, і вона написала у Facebook лист, який починався з вибачення.
Вона вибачилася за те, що була неуважною донькою, що не частіше возила його на пляж і не частіше навідувала, а також за те, що приховувала його від свого життя, бо, як вона написала, досі була тією самою маленькою дівчинкою, яка боялася цькування.
А потім була найкраща частина: вона назвала його найсильнішою і найхоробрішою людиною, яку знала. Голки, операції, усе життя на діалізі — і майже жодної скарги. «Лікарі досі дивуються», що він дожив до 50 років, написала вона.
Вона знала, що він, можливо, навіть не знає, що таке Facebook. Та попри це хотіла, щоб увесь світ знав, як вона пишається тим, що є його донькою.