Стефані Баліга бігала з 9 років. Коли вона вступила до Університету Іллінойсу, вона вже була шостою найшвидшою першокурсницею-бігункою в країні, націленою на професійну кар’єру, а щоденні кілометри тренувань визначали її розпорядок.
Потім на другому курсі вона зламала стопу. Години на біговій доріжці перетворилися на години молитви, і там вона знайшла те, чого не очікувала: впевненість, що її життя належить іншій справі. Сьогодні вона живе в Місії Богоматері Ангелів у Чикаго й досі бігає — але тепер кожен марафон є збором коштів.
За 15 років вона зібрала понад 2.6 мільйона доларів на їжу для сімей, які мають труднощі. Вона так і не потрапила на Олімпіаду. Зрештою вона нагодувала більше людей, ніж будь-коли змогла б охопити медаллю.