Майклу Нейлеру було 45 років, коли рак забрав у нього все, зокрема Мінні.
У травні 2021 року у Форт-Ері, Онтаріо, йому діагностували рідкісну пухлину кишечника. Спочатку йому сказали, що це рак підшлункової залози — найгірша з можливих новин. Його стан погіршувався, лікування виснажувало його, і в жовтні 2022 року він ухвалив найболючіше рішення у своєму житті: віддати Мінні, свою метиску англійського мастифа, до Greater Niagara Humane Society. Він не міг подбати навіть про себе.
У 2023 році Мінні взяли до прийомної сім’ї, але не склалося, і вона повернулася до притулку. Майкл поринув у депресію, переконаний, що втратив її назавжди. Але в червні 2024 року він знайшов її фотографію на сторінці притулку — вона все ще чекала. Це підштовхнуло його не здаватися. У жовтні в нього настала ремісія, і він поспішив забрати її. Стримана й спокійна собака, яку знали працівники притулку, змінилася, побачивши його: вона стрибала навколо нього, а вони обоє, за словами працівників, плакали, обіймаючись. Саммер, його дружина, каже, що Мінні ніколи не була просто домашньою твариною. Вона — сім’я.