Хуану було лише 6 місяців, коли його батьки, шведські місіонери, прибули до Кочабамби й найняли Ana Jiménez доглядати за ним.
Тоді Ані був 31 рік. Вона носила його на руках, виховувала й співала йому болівійськими післяобідніми днями протягом шести років, поки родина жила там, аж доки одного дня Хуан не поїхав із батьками до Іспанії, і те прощання застигло в часі — без дати повернення.
Минуло 45 років. Хуан, нині пастор, який живе у Фуенхіролі, ніколи не переставав думати про те, що сталося з жінкою, яка немовлям тримала його на руках. Він розпочав пошуки, які назвав «Пошуком Ани», організував кампанію, щоб фінансово її підтримати, а коли нарешті знайшов її в Якуїбі, вирушив до Болівії, щоб особисто сказати їй те, що десятиліттями носив у серці: дякую. Возз’єднання записали на відео, і на ньому видно, що жоден із них не забув іншого.