Джейкоб Скідмор уперше усвідомив це у 8 або 9 років, на похороні. Поки всі навколо плакали, він не відчував нічого. Це була не тимчасова нечутливість: це була перша ознака того, що його психіка працює радикально інакше.
Скідмору, відомому в соцмережах як ‘The Nameless Narcissist’, у 16 років діагностували нарцисичний розлад особистості (NPD). Сьогодні він публічно говорить про свій стан зсередини, і те, що він описує, руйнує найпоширеніший міф про нарцисизм: нібито це любов до себе, доведена до крайності. Насправді, пояснює він, усе рівно навпаки. Грандіозність, що характеризує цей розлад, походить не від надмірної любові до себе, а з жорстокого парадоксу: ‘Я ненавиджу себе, але я кращий за всіх’. Тут немає співчуття до себе, немає внутрішнього спокою. Є лише постійна гіперзосередженість на тому, як його сприймають інші, і нав’язлива потреба посідати перше місце.
Клінічна психологія підтверджує те, що Скідмор описує зі свого досвіду: NPD визначається необґрунтованою зверхністю, надмірним прагненням до захоплення та реальною труднощами з розумінням почуттів інших людей. Розум, який зовні здається впевненим у собі, але всередині живе в постійній тривозі, аби не втратити цю перевагу.
