Садіо Мане міг купити собі 10 Ferrari. Він міг обвішати руки діамантовими годинниками. Але коли його запитали про його розкіш, сенегальський нападник відповів те, чого ніхто не очікував почути від футбольної зірки-мільйонера.
«Я голодував, грав босоніж і не ходив до школи», — сказав він у 2019 році, коли сяяв у «Ліверпулі». І додав фразу, що облетіла весь світ: із того, що він заробляє завдяки футболу, він воліє допомагати своєму народу, а не накопичувати автомобілі та літаки.
Він не обмежився словами. У Бамбалі, своєму рідному місті в Сенегалі, він за власні кошти побудував школи та надав пряму фінансову допомогу сім’ям, які живуть у крайній бідності. У 2022 році ця робота принесла йому першу премію «Золотий м’яч» Сократеса. Мане ніколи не забував хлопчика, який мріяв про футбольний м’яч, і сьогодні він є тією допомогою, якої сам ніколи не мав.
