Маргарет уже 15 років у шлюбі з Пітером, і за весь цей час вони більше не жили разом. Вона живе сама у своїй лондонській квартирі; він залишається в родинному домі в Брісбені, Австралія. Вони бачаться особисто раз на рік або раз на 18 місяців.
Попри це, вона каже, що їхній шлюб живіший, ніж будь-коли. Вона розповіла BBC у програмі Woman’s Hour, що завела нових друзів і що життя на самоті в Лондоні стало чудовим досвідом.
Вона не змальовує це як ідеальну казку: визнає, що мінусом є брак товариства, а Пітер не дуже вміє сам знайомитися й спілкуватися з людьми.
Такі стосунки називають LAT — абревіатура від Living Apart Together, «жити окремо, але бути разом».
Згідно з офіційними даними, на які посилається BBC, лише 3% людей, які перебувають у шлюбі або цивільному партнерстві, живуть окремо.
Експертка з Relate, британської консультаційної служби для пар, каже, що такий формат підходить не всім, але може дати простір і «місце, куди можна повернутися».
Для когось це свобода й найздоровіший спосіб плекати кохання. Для інших — пара, яка в усьому, крім документів, перестала бути парою.
Чи справді можна бути в шлюбі, не ділячи повсякденне життя?