На її обличчі було написано все.
Хоча на Олімпійських іграх ще жоден плавець не загинув і немає жодних даних про те, щоб будь-якому плавцеві коли-небудь знадобилося рятування. Міжнародна федерація плавання навіть не вимагає присутності рятувальників біля басейнів. Але закон штату Ріо-де-Жанейро вимагає, щоб вони чергували біля будь-якого басейну, більшого за шість на шість метрів, тож 75 рятувальників зрештою наглядали за найкращими плавцями світу.
Саме тоді фотограф Doug Mills із The New York Times натиснув на кнопку затвора тієї самої миті екзистенційної нудьги, коли рятувальниця спостерігала, як елітний плавець завершував свій заплив. Зображення миттєво стало мемом: якщо ваша робота здається непотрібною, згадайте про неї.
Андерсон Фертес, один із рятувальників, 39 років, без прикрас підсумував: «Імовірність того, що ми будемо потрібні, — одна на мільйон, але ми готові». Тим часом інші робили єдине, що могли: спостерігали й позіхали.