Наталії Апасерай було 26 років, і вона проводила дні, ховаючи обличчя.
Вона народилася в Джаяпурі, Індонезія, з нейрофіброматозом — генетичним захворюванням, через яке пухлини росли на правому боці її обличчя. У Західному Папуа вона не могла отримати необхідну медичну допомогу, а місцеві діти показували на неї пальцями й демонізували її. Медичний місіонер знайшов її в сміттєвому баку, коли кілька хлопців кидали в неї каміння.
Ця фотографія запустила ланцюжок подій за участю незнайомців. Пітер Ґрей із Ротарі-клубу Пномпеня не міг залишатися осторонь: «Ніхто не заслуговує жити так». Три ротарі-клуби зібрали 27,000 доларів і відвезли її до Сіднея. Там хірурги Майкл Кернохан і Брюс Френч переконали лікарню Liverpool Hospital прийняти її як гуманітарну пацієнтку. Команда фахівців безкоштовно прооперувала її: семигодинна операція мала відновити її ніс, рот і повіку.
«Я більше не відчуваю потреби ховати обличчя», — сказала Наталія. Перед поверненням додому, між одним прийомом і наступним, вона встигла побачити пляж і Блакитні гори.
