Стівену Сандісону вже не було чого втрачати.
У 51 рік він відбував довічне ув’язнення без права на умовно-дострокове звільнення за вбивство, скоєне в жовтні 1991 року в окрузі Вейн, штат Мічиган. І все ж 29 жовтня він ділив камеру у виправному закладі Сагіно з Теодором Даєром, 67-річним чоловіком із Гранд-Гейвена, який відбував від 25 до 50 років за сексуальне насильство над неповнолітнім.
Згідно з власним зізнанням Сандісона, проблема полягала не лише в тому, що зробив Даєр. А в тому, що він не припиняв говорити про це. Сандісон сказав, що побив його, а потім обмотав кабель навколо його шиї та задушив його.
23 лютого він визнав себе винним у вбивстві другого ступеня. Суддя Фред Борчард з окружного суду округу Сагіно засудив його ще до одного довічного ув’язнення — цього разу з можливістю умовно-дострокового звільнення. На практиці чоловік, який ніколи не вийде з в’язниці за свій перший злочин, отримав другий вирок за вбивство людини в тій самій камері, де мав відбувати перше покарання.
