Джозефу Е. Гантту було 26 років, коли його взяли в полон у Північній Кореї.
Це було в листопаді 1950 року, і він воював у званні сержанта першого класу, коли зник безвісти.
Через кілька місяців, уже будучи полоненим китайських сил, він помер у таборі для утримуваних.
Його дружина Клара дізналася про його полон, але минули десятиліття, перш ніж хтось зміг підтвердити, що насправді з ним сталося.
Клара більше не виходила заміж. Вона зберігала його фотографії, спогади про нього та обіцянку, яку дала собі: чекати на нього.
Останки Джозефа прибули до Сполучених Штатів у 2006 році, але судово-медичним аналізам знадобилося ще сім років, щоб із певністю їх ідентифікувати.
У грудні 2013 року, у 94 роки й у інвалідному візку, Клара приїхала до аеропорту Лос-Анджелеса, щоб зустріти труну, вкриту прапором.
Вона підвелася, щоб побачити, як її привезли. «Він був моїм чоловіком, а я досі була його дружиною», сказала вона.
Через кілька місяців Барак Обама розповів її історію у своїй промові до Дня пам’яті 2014 року.