«Я хочу, щоб світ знав: я вбила цих чоловіків — холоднокровно, як лід. Я давно ненавиджу людей. Я вбила їх холоднокровно, справді жахливим способом».
Фраза Айлін Вуорнос, однієї з найвідоміших серійних убивць у Сполучених Штатах, особливо моторошна, оскільки, здається, розкриває набагато більше, ніж просте зізнання.
Вуорнос засудили за вбивство шістьох чоловіків у Флориді між 1989 і 1990 роками, а також вона зізналася у сьомому вбивстві. Під час суду вона стверджувала, що кілька смертей сталися після того, як її клієнти намагалися її зґвалтувати, і що вона діяла в порядку самооборони.
Але з часом її історія змінилася. Зрештою вона беззастережно визнала свою провину й описала себе як людину, яка ненавиділа людство.
Її особиста історія допомагає пояснити, чому фахівці вважали її справу такою складною. Її покинула мати, а виховували бабуся й дідусь; згодом вона розповідала, що в дитинстві зазнавала фізичного та сексуального насильства. Пізніші психіатричні обстеження виявили у неї психопатію, антисоціальний розлад і межовий розлад особистості.
Це не означає, що її дитинство пояснює чи виправдовує її вбивства. Насправді дослідники роками сперечалися про те, якою мірою травма, її психологічні розлади та інші чинники вплинули на її злочини.
Можливо, саме тому ця фраза так тривожить: чи справді вона описувала те, що відчувала, намагалася створити пояснення своїм діям — чи водночас робила і те, й інше?
Вуорнос стратили за допомогою смертельної ін’єкції 9 жовтня 2002 року, у віці 46 років.