Джоно Ланкастер народився із синдромом Трічера Коллінза, і його батьки були «нажахані», коли побачили його обличчя, та залишили його в лікарні. У своєму житті 38-річний чоловік стикався з насмішками й жорстоким ставленням, а сьогодні ділиться своєю історією, щоб надихнути й допомогти іншим прийняти себе.
Ми усі різні, і це те, що багато людей розуміють. Очевидно, якщо ми порівнюємо себе з іншими, то побачимо, що маємо різний колір очей, шкіри, волосся і навіть різні типи статури, нескінченну кількість характеристик, які також можуть бути у нас спільними.
Хоча все це — те, що повинно мати менше значення, коли йдеться про стосунки одне з одним, адже саме особистість і історія кожної людини мають справжнє значення. Однак не всі це розуміють, і це те, що Jono Lancaster бачив на власні очі.
Instagram: jonolanc
Джоно — 38-річний чоловік із Західного Йоркширу (Англія), який народився із синдромом Трічера Коллінза, що є спадковим і призводить до того, що деякі кістки та тканини обличчя не розвиваються. Саме тому Джоно народився без вилиць і з недорозвиненою щелепою, а також із «маленькими вухами Барта Сімпсона», як він їх називає.
Його зовнішність не залишалася непоміченою протягом усього життя, але він навчився любити її і приймати. Джоно розповів LADbible, що батьки покинули його одразу після народження, але він не знав про це до 24 років.
«Обидва батьки були нажахані зовнішністю дитини. Обидва батьки не відчули батьківського зв’язку. Обидва батьки покинули лікарню через 36 годин, залишивши дитину там», йшлося в документі, який йому дали в лікарні.
Instagram: jonolanc
І хоча він не знав цього до того моменту, він завжди намагався сам осмислити цю ситуацію. «Коли я навчався в університеті, очевидно, у мене не було цих слів. Я складав усе докупи, створював відповіді, і в той момент вони покинули мене, бо я виглядав інакше. Вони покинули мене, бо я виглядав ось так, і це зруйнувало мене», — розповів він виданню.
Джоно усиновила жінка на ім’я Джин, коли йому було 5 років, і вона стала для нього матір’ю. Так само він сказав, що дорослішати було нелегко для нього.
Instagram: jonolanc
Хоча на вулиці він зазнавав насмішок, на щастя, він жив у «безпечному та згуртованому середовищі», але коли він пішов до середньої школи, то пізнав найжорстокіший бік інших.
«Раптом з’явилися всі ці діти, які ніколи раніше мене не бачили. Я опинився на виду в старших дітей», — розповів він LADbible. «А потім раптом почалися вказування пальцем, образи, діти дивилися на мене зверхньо, вони просто сміялися з мене… саме тоді мої відмінності перестали бути чимось класним, я більше не міг їх святкувати», — додав він.
З роками він пережив свій «найтемніший період», коли проходив через стосунки та розрив, але це не тривало вічно. У 20 років у нього почався «період зростання та зцілення», коли він відкрився своїм близьким і став тією впевненою в собі людиною, якою є сьогодні.
Instagram: jonolanc
Він намагався зв’язатися зі своїми біологічними батьками, але отримав відмову, однак він змирився з тим, що сталося, і зосереджується на тому, щоб насолоджуватися життям, залишаючись собою. Він заснував Love Me Love My Face Foundation, яка підтримує людей із синдромом Трічера Коллінза та іншими краніофаціальними станами, а також ділиться своєю історією, щоб надихати й допомагати більшій кількості людей прийняти себе.
«Тепер я відкинув усе зайве, і правда полягає в тому, що єдине, що я знаю про своїх біологічних батьків, — це те, що вони дали мені життя. Вони привели мене у цей світ, і від мене залежить прожити це життя та взяти від нього максимум. І тепер це прекрасне життя, тож саме тому я безмежно благословенний», — сказав він LADbible.