Златан Ібрагімович дивився матч, як і будь-який інший уболівальник, але щось ворухнулося в ньому. Кабо-Верде, національна збірна, яка ніколи раніше не ступала на чемпіонат світу, протистояла Аргентині до самого кінця і поступилася лише 3-2 у матчі, який у будь-яку мить міг змінити хід.
Для колишнього шведського нападника те, що було видно на полі, не мало жодного стосунку до Лео Мессі чи могутності Альбіселесте. «Я ледь не заплакав, бо мені сподобався той момент», — зізнався він, пояснивши, що навіть Аргентина не святкувала так, як святкують будь-яку перемогу, бо всі знали, що щойно стали свідками чогось особливого.
Кабо-Верде, країна з населенням ледь 500 тисяч жителів, стояло врівень з однією з найгрізніших національних збірних на планеті. Воно не виграло матч, але здобуло те, що не може виміряти жодна статистика: повагу футбольної легенди й тисяч людей, які, як і Златан, відчували, що спостерігають за чимось більшим, ніж просто результат.
