О 10:35 ранку кімнату заповнив синій спалах. Тоді ніхто не розумів, що це означає, але те світло — черенковське випромінювання — сигналізувало, що щось було зламано назавжди.
Хісасі Оучі, 35-річний технік на заводі JCO в Токаїмурі, Японія, 30 вересня 1999 року отримав дозу радіації 17 зівертів — більш ніж утричі вищу за дозу, яку вважають смертельною. Щоб вкластися в термін постачання, вони використовували сталеві відра замість офіційного резервуара. До сьомого відра уран досяг критичної маси й спричинив ланцюгову реакцію.
У лікарні Токійського університету лікарі побачили те, чого ніколи раніше не бачили: його хромосоми були зруйновані, а кістковий мозок на знімку був лише розсіяними цятками. Його організм більше не міг виробляти власні клітини. Йому робили експериментальні трансплантації, пересадки шкіри, щоденні переливання крові. Ніщо не допомагало. На 59-й день він пережив три зупинки серця за одну годину. Він сказав лікарям: «Я більше не можу цього витримувати. Я не піддослідний кролик.» Він помер через 83 дні після аварії, 21 грудня 1999 року, від поліорганної недостатності.
