Еллі Неслер не стала чекати на вирок.
У 1993 році, під час перерви в попередньому судовому слуханні у справі Деніела Марка Драйвера, вона зайшла до будівлі суду округу Туолумне в Каліфорнії та п’ять разів вистрілила йому в голову. Драйвера, який раніше був засуджений за жорстоке поводження з дітьми, звинувачували в насильстві над чотирма дітьми в християнському таборі. Одним із них був її син Вільям, якому було лише 6 років.
Країна розділилася. Для одних вона була матір’ю, доведеною до межі системою, яка не захистила її сина.
Для інших це був акт самосуду, якого не можна було терпіти.
Правда була складнішою: під час скоєння злочину в її організмі виявили метамфетамін, що підривало співчутливий образ, який відстоював її адвокат. Її засудили за вбивство з пом’якшувальними обставинами, а суддя назвав це «не чим іншим, як стратою».
У 1997 році її звільнили, але через роки вона знову потрапила до в’язниці за злочини, пов’язані з наркотиками.
Вона померла у 2008 році, у віці 56 років, після 14 років боротьби з раком молочної залози. В останні дні життя вона сказала, за даними LA Times: «Так, але свого я не врятувала».