Десять хвилин. Це все, що відділяло Ганса Гернота Шенка від смерті 11 вересня 2001 року.
Він мав офіс на 32-му поверсі Північної вежі Всесвітнього торгового центру, де вже понад рік працював у німецькій міжнародній логістичній компанії.
Того ранку він не спав удома й прибув пізніше, ніж зазвичай. Коли врізався перший літак, його ще не було за робочим столом. Двоє його колег були на своїх місцях, і вони не вижили.
Сьогодні йому 55 років, він живе в Маямі та працює консультантом. Але провина за те, що він вижив, так і не зникла повністю: одного разу в театрі він почув у записі звук удару й інстинктивно кинувся на підлогу.
Через два місяці після атаки він звільнився з роботи й повернувся до Німеччини, намагаючись почати життя подалі від тих веж, яких більше не існує.
