Ахада Сааді втомило, що мати постійно питала його, коли він збирається одружитися.
Тож у 2008 році цей іранський художник вирішив уявити свою ідеальну партнерку й намалював її за допомогою Азарнегарі — своєї техніки випалювання тканини для створення зображень. Він не мав нікого на думці. Лише обличчя, яке повністю вигадав.
Наприкінці 2009 року він виставив цей портрет у галереї в Тебрізі. Серед відвідувачів була Паріса Карамнежад, також художниця, і вона завмерла перед картиною: кучеряве волосся, очі, риси обличчя — усе було схоже на неї. Ахад відчув те саме, коли побачив її, але на той час Паріса була у стосунках, і кожен пішов своєю дорогою.
Минуло півтора року, перш ніж Ахад знайшов її у Facebook. Тепер самотня, вона погодилася повечеряти з ним. Того ж вечора, ледь знаючи одне одного, Ахад зробив їй пропозицію. Тієї ночі Паріса не відповіла, але наступного дня зателефонувала й сказала «так».