«Ісус не хоче, щоб вони були лежнями на дивані.»
Цією фразою Папа Лев XIV схвилював групу перуанських підлітків і молодих людей. Він зробив це 25 липня 2026 року у відеозверненні до II Дієцезіального дня молоді Прелатури Чоти й Кутерво в Перу — зустрічі, що об’єднала молодь із 18 парафій регіону під гаслом «Покликані любити, послані служити».

Понтифік висловився прямо. Він попросив їх не спати й не влаштовуватися в комфорті фрази «««так завжди робили»»», а закликав до того, чого мало хто очікував почути з Ватикану: до їхнього «святого бунту» та їхньої «чистої енергії» — прагнення перетворювати болісні реалії на простори надії.
Його послання не обмежилося словами. Він запросив їх нести Євангеліє у свої школи, університети та громади й служити з радістю, особливо тим, про кого найбільше забувають. Для Лева XIV віра, не втілена в конкретних вчинках солідарності, залишається неповною.
Заклик, що долає кордони і який варто почути кожному, хто бодай раз казав: ««Я нічого не можу змінити самотужки»».
