Хейлі Форт було п’ять років, коли вона побачила чоловіка, який сидів сам на вулиці у Вашингтоні. Вона запитала маму, чи можуть вони йому допомогти. Мама сказала «так».
Чоловіка звали Едвард. Він втратив роботу в супермаркеті й жив на вулиці. Того дня Хейлі принесла йому сендвіч. Вона не знала, що цей жест визначить наступні чотири роки її життя.
Вона почала вирощувати фрукти й овочі у своєму домашньому саду. Вона роздавала їх у продовольчому банку своєї громади. За один рік вона пожертвувала майже 58 кілограмів їжі, яку виростила сама.
Але годувати людей Хейлі було недостатньо. Вона хотіла, щоб Едвард мав дах над головою. За допомогою батьків, дідуся (підрядника з Аризони) та пожертви у 3.000 доларів вона почала будувати маленькі мобільні будинки з перероблених матеріалів: утеплювач із деніму, вінілова підлога, вікна, двері із замком і сонячна лампа.
Перший був для Едварда.
“Я не думаю, що це справедливо, коли є бездомні люди”, сказала Хейлі. «Я думаю, що кожен заслуговує на місце для життя».
Їй було дев’ять років, коли вона це сказала. І вона вже втілювала це в життя.
