На 24-му тижні вагітності Емі Джейд Морріс отримала новину, яку жодна мати не хоче почути.
Лікарі обстежили на УЗД її доньку Мілу й виявили, що половина її мозочка відсутня — структури, яка мала б мати форму метелика. Вони також не бачили черв’яка мозочка — частини, що з’єднує його з рештою мозку. Прогноз був настільки невизначеним, що їм кілька разів запропонували перервати вагітність. Емі та її родина провели болісний тиждень, ухвалюючи рішення, але відповідь завжди була однаковою: Міла — їхня донька, що б не сталося.
Вона народилася 24 січня й одразу потрапила до відділення інтенсивної терапії новонароджених, бо лікарі боялися, що вона не зможе самостійно дихати або їсти. Вона одразу почала їсти й не мала жодних проблем. У 4 місяці вона перевернулася, у 5 — самостійно сіла, у 6 — спробувала тверду їжу, а всього у 7 місяців сказала своє перше слово: «тато». Лікарі казали, що вона, можливо, ніколи не ходитиме й не говоритиме. Міла, схоже, не отримала цього повідомлення.
