Марікармену 87 років, і вона має офіційно визнану інвалідність 50%.
Її батько підписав договір на це житло в 1956 році, на вулиці Alcalde Sainz de Baranda в Мадриді. Воно перейшло до її матері, а потім до неї. Сімдесят років життя під одним дахом — аж до 2018 року, коли будівля змінила власника: ним став фонд Urbagestión. Вони спробували підвищити її орендну плату з 500 до 2.650 євро на місяць — на 275%. Суд першої інстанції виніс рішення на її користь. Верховний суд виніс рішення на користь фонду.
Це була її четверта спроба виселення. Цього разу їм це вдалося. Сотні людей ночували просто неба в ніч на 23 вересня, намагаючись запобігти виселенню, і зіткнулися з понад дюжиною поліцейських автомобілів та напруженими моментами. Її адвокат протягом години вів переговори із судовою комісією та власниками житла, але безуспішно: за її словами, їй навіть не дали часу зібрати свої речі.
Ні міська рада, ні уряд Мадридської спільноти, ні центральний уряд не запропонували їй державне житло. Лише приватне платне помешкання. У 87 років Марікармен довелося залишити єдиний дім, який вона коли-небудь знала.
