Марісса Діз народилася із захворюванням, яке трапляється в однієї людини з кожних 500,000.
Лікарі ніколи не бачили нічого подібного й сказали її батькам, що вона не переживе ніч. Але вона вижила. Та її шкіра, вкрита від голови до сідниць вродженими меланоцитарними невусами, наклала на неї інше тавро: у школі її називали «далматинкою» і казали, що вона «напівсобака». У відповідь вона ховалася під водолазками навіть посеред літа й під час занять спортом.
Першу операцію їй зробили, коли їй було шість місяців. Відтоді вона перенесла вже 30 операцій із використанням штучної шкіри та експандерів, які розтягували її власну шкіру. Плями сягають м’язів і кісток та можуть стати злоякісними, тому майже всі їх видалили. Її спина, колись укрита родимками й темним волоссям, тепер уся в шрамах, які щодня спричиняють нервовий біль.
Усе змінилося, коли у квітні її подруга Дженніфер, яка мала такий самий стан, померла від меланоми четвертої стадії. Марісса зрозуміла, що може або й далі ховатися, або змінити щось на краще. Тепер вона показує своє тіло в інтернеті за підтримки свого нареченого Нормана та родини, а також допомагає іншим через Nevus Outreach: «Це моє тіло, і саме такою мене створили. Я продовжую усміхатися, і я досі прекрасна».