Їй казали, що волосся відросте… але це не так.
Голлі було лише 6 років, коли вона почала втрачати волосся через алопецію. Її мама, намагаючись допомогти їй, вирішила поголити їй голову, бо вірила, що так волосся відросте швидше й буде міцнішим, але воно так і не відросло, як вони очікували.
З того часу Голлі десятиліттями носила перуку й чекала дня, коли зможе перестати це робити. Це очікування зрештою вплинуло на те, як вона сприймала себе, і на багато її життєвих рішень, бо їй здавалося, що є речі, які вона мусить відкласти, доки «знову не зможе виглядати нормально».
Згодом вона зрозуміла, що витратила надто багато років, ховаючись через те, чого не могла контролювати. Більш ніж через 30 років після того першого гоління вона вирішила більше не приховувати свою алопецію й почати показувати себе такою, якою є.
Провівши більшу частину життя в очікуванні, коли волосся відросте, Голлі зрештою зрозуміла, що їй не потрібно й далі чекати, щоб почати жити так, як вона хоче.