Алісії Каньяс було лише кілька місяців, коли почалися глузування. Її шкіра була не така, як у всіх.
Вона живе в Толедо — містечку, де вирощують каву, у департаменті Норте-де-Сантандер, Колумбія. Від самого народження вона має генетичне захворювання, через яке її шкіра пересихає й перетворюється на тверду кору, ніби деревину. Найбільше страждають її руки й ноги: за її словами, біль сильний і не минає. Протягом 25 років лікарі в сільській місцевості не могли сказати їй, що з нею. Лише після народження її доньки Юрлей американські лікарі встановили, що в обох однакове захворювання.
Це невиліковне й незаразне захворювання. І все ж у розпорядку Алісії є те, що мало хто може собі уявити: кожні два місяці їй доводиться зрізати надлишок шкіри, що наростає, бо інакше вона не може рухатися й виконувати повсякденні справи. Попри це, вона розповіла Los Informantes: «Ця хвороба ускладнила для мене багато чого, але зрештою це виклик — вставати й боротися день у день».
