Того ранку в Місьйонесі, Аргентина, вчителька Noelia Bairros завмерла у дверях школи. Була 7:30, понеділок 2018 року, і щойно випав перший іній за рік. Усе було білим, але її здивувало те, що вона побачила посеред цього білого простору. Тож вона дістала телефон і сфотографувала його.
Його звати Axel Yamil Antúnez, і йому було 6 років.
Axel підвівся ще до світанку. З рюкзаком за плечима він пройшов 3 кілометри, перетнув два струмки й продовжив шлях пішки через рівнину до школи № 196 у Colonia Caa Guazú. У цій місцевості немає транспорту, тож він щодня ходив туди разом із братами й сестрами.
І він був не єдиним. Того дня, за її словами, відвідуваність була стовідсотковою. “Прийшли всі.”
Адже холод був не єдиною проблемою. Улітку діти проходили ті самі 3 кілометри під сонцем. Вони пропускали школу лише тоді, коли йшов дощ і розлиті струмки ставало неможливо перейти.
Для тисяч людей це була вражаюча фотографія. А для Axel це був просто звичний щоденний шлях до освіти.
Та зрештою це фото змінило набагато більше, ніж він міг собі уявити.
Після того як фото розлетілося мережею, Axel і його родина почали отримувати допомогу. Через кілька місяців хлопчик закінчив клас із відзнакою, і його відзначила школа, а його родині допомогли переїхати до нового будинку, де їм більше не доводилося хвилюватися, що під час дощу крізь дах протікатиме вода.
Підтримка поширилася і на його школу, де зробили покращення, зокрема підключили інтернет, а одна організація почала щомісяця давати родині гроші, щоб допомогти оплачувати одяг, взуття та шкільне приладдя для хлопчика.