Фелікс Флорес Кіспе провів майже два місяці, сплячи на ніші своєї дружини на кладовищі Санта-Марія-де-ла-Коліна в районі Махес, Арекіпа. Це був не візит. Це був його дім: імпровізований намет, картон на землі, тонкий матрац і кілька ковдр від ранкового холоду. Йому було 64 роки, він мав видимі ознаки недоїдання та неліковані рани.
За його власними свідченнями, саме зять вигнав його з дому. Його діти, Джені та Хуан Флорес Макера, працювали неподалік кладовища й виклали іншу версію: що Фелікс тікав з дому і витрачав гроші на алкоголь. Районна радниця Наталі Паз Пола записала відео, в якому засудила цей випадок, у березні 2025 року та попередила про те, що підсумовує інституційний провал: у районі Махес не було жодного притулку для людей, які живуть у занедбаності. Фелікса перевели до центру психічного здоров’я, але він не міг отримати лікування через брак фахівців.
Через рік, 21 березня 2026 року, Фелікса знайшли мертвим у лісі Махес, за кілька метрів від того самого кладовища. Його останнє бажання було чітким: бути похованим поруч із дружиною. За відсутності підтверджених родичів на місці існує реальний ризик, що він опиниться у спільній могилі. Питання, на яке ніхто в Махесі так і не зміг відповісти, досі залишається: скільки літніх людей помирають на самоті, поки система відвертає погляд?
