Йому було 7 років, коли його залишили самого.
У Нерсаку, містечку на південному заході Франції, хлопчик щоранку прокидався у квартирі без опалення та гарячої води, укутувався в кілька ковдр і вирушав до школи, як у звичайний день. Він їв усе, що міг знайти: консерви, печиво, торт і помідори, які брав із балкона сусіда. Його мати, 39-річна Олександра, переїхала за 5 кілометрів, щоб жити зі своїм новим партнером, і майже не заходила, лише час від часу залишала йому трохи їжі.

Майже два роки ніхто нічого не підозрював. Учителі описували його як зразкового учня — завжди чистого й охайно вдягненого. Саме сусід помітив, що хлопчик сам заходив до свого дому й виходив із нього, та повідомив про це поліцію. Телефонні записи матері підтвердили те, що здавалося неможливим: вона не спала там, не водила його до школи й майже не брала участі в його житті.

У січні 2024 року французька система правосуддя засудила її до 18 місяців ув’язнення. Хлопчик, який тепер живе в прийомній сім’ї, більше не хоче її бачити.
