Френк і Луї мали один спільний мозок, але ніхто не міг дійти згоди, скільки облич було в цього кота.
Його власник дав кожній стороні ім’я: Френк — лівій, Луї — правій. Він народився з двома носами, двома ротами й трьома блакитними очима, хоча насправді працював лише один рот, оскільки в іншого не було нижньої щелепи. Один стравохід з’єднував обидва роти з одним і тим самим шлунком, а середнє око, третє, ніколи не кліпало й не допомагало йому бачити.
Більшість котів-янусів — названих на честь дволикого римського божества — помирають протягом кількох днів після народження. Френк і Луї не померли. Він досяг дорослого віку й став найдовгоживучішим котом-янусом, коли-небудь зафіксованим. Армелла деЛафоркад із Школи ветеринарної медицини Каммінгса підсумувала це так: цей стан є надзвичайно рідкісним, а те, що цей кіт досяг дорослого віку здоровим, — просто надзвичайно.
