Міна Claymore розірвала йому живіт, понівечила ноги й залишила його з дев’ятнадцятьма ранами. І все ж Джеймс Кейперс-молодший не здався.
Це було в 1967 році, коли тоді ще молодший лейтенант очолював дев’ятичленну групу Force Reconnaissance у районі Фу-Лока у В’єтнамі, де на них влаштували засідку значно переважаючі сили Північного В’єтнаму. Осліпнувши від крові й болю, він наказав завдати мінометного удару по власній позиції, щоб зупинити наступ ворога. У місці евакуації він двічі намагався вистрибнути з гелікоптера, щоб зменшити його вагу й дати своїй команді змогу врятуватися. Усі його люди вижили.
Після цього почалася інша битва: генерал Бруно Хохмут хотів висунути його на нагородження Медаллю Пошани, але загинув того ж року, 1967-го, а саме визнання загубилося в бюрократії майже на шість десятиліть. Лише у 2025 році конгресмен Ральф Норман зміг домогтися ухвалення законопроєкту, щоб виправити цю ситуацію. 18 червня 2026 року, у віці 88 років, Кейперс нарешті отримав медаль від президента Дональда Трампа в Білому домі. Його дружина та син, який помер у 2003 році, не дожили до цього моменту.
